Інтерв'юАктуальнеНовиниОсвіта

Все про останні новації у реформі середньої освіти

Ухвалений 16 січня закон «Про повну загальну середню освіту» породив чимало домислів та чуток. У соцмережах з’явилися дописи від батьків, які чули, що школи припиняють прийом першокласників або планують відмовитися від набору у 10-11 класи.

Що ж насправді передбачає освітня реформа?

Мова про переформатування шкіл: вони будуть поділені на три групи. Перша – початкова, де діти навчатимуться чотири роки. Друга – базова середня, яка називатиметься гімназією, ще п’ять років навчання. І профільна середня школа, яка матиме статус ліцею академічного та професійного спрямування. Там навчання триватиме три роки. Фактично трансформація української школи запланована за західним зразком.

Жодних негайних змін не відбудеться, запевнив заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій, нардеп від «Слуга народу» Сергій Колебошин. «Планується, що імплементація відбудеться до 2024 року. Засновники шкіл, а у нас у 98% випадків – це місцеві ради, самі визначають, за якою траєкторією рухатися і коли перепрофільовуватися”,  – зазначив парламентар.

За словами нардепа, одним з найважчих для втілення  реформи є норма про максимальну кількість «першачків» у класі – 24. Так, завдяки перепрофілюванню до 2024 року, можливо, і майновий фонд оптимізується, і з’являться додаткові приміщення, щоб ці норми втілювати.

Парламентар також зауважив, що до закону «Про середню освіту», який досі не підписаний президентом, ще немає підзаконних актів про те, як саме має перепрофілювання відбуватися.

Детальніше розпитаємо в народної депутатки Наталії Піпи

Чи справді у половині шкіл країни, у яких навчають старшокласників, 10-11 (пізніше 11-12) цьогоріч класи будуть скорочені?

– З 2027 року планується академічне навчання та професійне. Академічне – ліцеї, 10-12 класи, навчання у яких відбуватиметься за принципом профілів. Чіткого розподілу ще немає, він обговорюється – до прикладу, зараз йдеться про природничий, художній, дизайнерський, іноземної мови тощо. Ліцеї будуть як монопрофільними, так і багатопрофільними. Є бачення, щоб ті школи, які планують бути ліцеями, вже з вересня не набирали дітей у перші класи. Якщо одна з трьох шкіл є ліцеєм, відповідно, її перші класи та середні переходять у дві найближчі територіально школи, а старші – до цієї. Відповідно, нам потрібно відкривати профільний клас – скажімо, біологічний чи фізичний – лише один, а не три, а отже, зробити його якісним простіше. Є виклик із добором вчителів – адже старші класи навчати найважче. Механізму добору фахових спеціалістів до викладання у ліцеях поки що немає.
Найбільша колізія тут – це освітня програма для учнів, які навчатимуться у 10-11 класах, однак за програмою, розрахованою на 10-12 класи. Діти, які пішли минулого року у перший клас, учні «Нової української школи», у старших класах (з 2027 року) навчатимуться за профільним принципом. Як бути із дітками, які підуть у старші класи раніше, – питання. 2023-2024 роки стануть пілотними: робоча група працює над тим, щоб програму, яка розрахована на три роки і на профільне навчання, вкласти у два роки.

– Чи не вбачаєте ви небезпеки у тому, що чимало підлітків з неблагополучних родин після 9 класу просто залишаться на вулиці?

– Не залишаться. Після 9-го класу екзамен здаватимуть усі – це як ЗНО. Відповідно, вступатимуть або на академічну освіту (10-12 класи), або на професійну. Ми будемо думати про практичне застосування набутих вмінь у ПТУ. Адже чому училища, технікуми опинилися у кризовому стані? Тому що заклади, для яких вони випускали спеціалістів, як правило, заводи, позакривалися, перестали потребувати таких випускників. Наше завдання як реформаторів, щоб профосвіта була більше прив’язана до фахів, які потрібні зараз, і щоб випускники були одразу готові до роботи.

– У законі прописані нормативи про кількість учнів у класі –  до 24. Яким чином цього досягти?

– Це буде непросте завдання для управлінь освіти, але думаю, вирішити його необхідно, бо у переповнених класах навчальний процес нормально не відбувається. Потрібно враховувати статистику щодо демографії населення, визначати кількість першачків та розуміти, де потрібно добудовувати школи. Наприклад, перші класи можна відкривати на базі ПТУ, які зараз у своїй більшості є порожніми, і які можна переобладнати.

Чи правда, що починаючи з цього року посилюється учнівське самоврядування: і діти, і їхні батьки можуть бути присутніми на педрадах?

– Присутніми бути можуть, права рішення вони не мають. Це інструмент для спілкування, налагодження стосунків з учителями, подання порад для покращення навчального процесу.

Comment here