АктуальнеЕкономіка

Міграційний вибух: виклик суспільству

Польща планує якнайшвидше затвердити довгострокову міграційну політику, яка спростить українцям працевлаштування в цій країні. Така реакція польського уряду викликана рішенням Німеччини з 2020 року спростити правила для трудових мігрантів з-поза меж Європейського Союзу, адже наслідком цього може стати відплив робочих рук із Польщі – особливо висококваліфікованих фахівців. Поляки вже давно зрозуміли, що конкурентноздатність польських підприємств забезпечується завдяки присутності українських трудових мігрантів. Та чи зрозумів уряд України, що вже практично не лишилось людей робітничих спеціальностей, а найкращі «голови» їдуть розвивати економіку європейських країн?

Редакція ГО «Ідея міста» вирішила з’ясувати якого рівня вже досягли міграційні процеси в Україні, аби спрогнозувати якими вони будуть після затвердження програм спрощеного працевлаштування сусідніми країнами.

Яка довгострокова перспектива міграції?

До 2030 року чисельність працездатного населення України зменшиться на три мільйони людей. До 2050 року українців стане на 20% менше, при тому, що зараз, в Україні проживає і так критично низька кількість людей – 37 мільйонів 289 тисяч українців. Разом з Болгарією, Латвією та Литвою Україна входить до переліку країн, де кількість населення скорочується найстрімкіше. Це короткий перелік причин, які спонукали нас з’ясувати причину міграційного вибуху в Україні.

Хто їде?

Тривалий час причиною міграції українців стає відсутність роботи в рідному населеному пункті й несприятлива економічна та політична ситуація. По краще життя найчастіше їдуть у сусідню Польщу. Якщо ще три роки тому виїжджали айтішніки та науковці, то останнім часом все більше їдуть люди робітничих спеціальностей, які при цьому не завжди працюють там за фахом. Лише у минулому році за кордоном було працевлаштовано 97,1 тис. громадян України, що на 16% більше, ніж у 2017 році. Для порівняння: у 1997-2000 роках таких було від 11 до 30 тис. осіб. При цьому, слід зазначити, що це офіційні дані, які відображають лише окремий незначний сегмент зареєстрованої трудової міграції, адже більшість українців знаходять роботу за кордоном без посередників. Та не стають на офіційний консульський облік.

Куди їдуть і скільки їм платять?

Найбільше можливостей для працевлаштування відкриває українським заробітчанам безвізовий режим. І хоч Польща залишається в топі з працевлаштування за кордоном, інші країни також набирають популярності.

З Чехії на український ринок приходить кожна третя вакансія. У середньому тут готові платити 30 тисяч гривень. Здебільшого, роботодавець шукає робітничі спеціальності, а саме різноробочих, пекарів і пакувальників.

На третьому місці за популярністю розмістилася Німеччина, де також затребувані українські різноробочі. Окрім того, шукають сортувальників і водіїв. В середному оплата праці таких працівників становить близько 41 тисячі гривень.

Українські заробітчани затребувані також у Словаччині. Щоправда роботодавці не такі щедрі, як в тій же Чехії, платять близько 25 тисяч гривень.

Потребує робочих рук і Угорщина, де роботодавці пропонують найманим працівникам близько 18 тисяч гривень.

Замикає п’ятірку країн за кількістю вакансій для українців Ізраїль. Різноробочим, прибиральникам і пакувальникам платять дуже непогано – в середньому 55 тисяч гривень. Це в 5 разів більше від середньої зарплати в Україні.

У Канаді різноробочих і зовсім готові озолотити. Середні оклади в цій країні становлять 97 тисяч гривень. Ось тільки шукають українців нечасто.

У Болгарії і Туреччині працівникам і зовсім пропонують оклади не набагато вищі за українські – в середньому до 15 тисяч гривень.

Поки українська влада обіцяла, європейські сусіди уже прорахували вигоди від українських заробітчан. Наприкінці серпня уряд Чехії затвердив квоти щодо прийому іноземних працівників для окремих країн. Чехія готова приймати 40 000 працівників з України на рік, замість 19 600, та ще й платити гастарбайтерам зарплатню більшу, ніж гарантована пересічним чехам.

При такій перспективі хвилюватись через «робочі руки» має не лише Україна, а й Польща. Якщо чехи запропонували українцям вигідніші умови праці, то поляки вже почали думати про те, як «залатати дірку в своєму бюджеті», адже представники робітничих спеціальностей у Польщі також їдуть за кращим життям закордон.

У Державному центрі зайнятості повідомили, що загальна кількість українських гастарбайтерів уже сягає від 3 до 9 мільйонів у різні сезони. Але варто зазначити, що ці цифри відірвані від реальності, адже в Україні взагалі відсутній нормальний облік працюючих закордоном. І йдеться не лише про тих, хто їде працювати нелегально, а й про тих, хто не декларує працевлаштування як мету виїзду закордон, а виїжджає як «турист».

Їдуть тільки мешканці Західної України?

Офіційні дані Держслужби зайнятості свідчать, що переважна більшість наших громадян була працевлаштована агенціями, які ведуть свою діяльність в Одеській області (71 тис. осіб), у Києві (9 тис. осіб), Донецькій (3 тис. осіб)  та Львівській області (3 тис. осіб). Хоча ці цифри насправді сильно відірвані від реальності. Адже велика кількість заробітчан не користуються послугами агенцій з працевлаштування.

Як приклад можна навести невелике селище на Сумщини, Недригайлові, де кожен третій на заробітках у Польщі чи Чехії. Також велика кількість сіл в Україні періодично залишається без чоловіків через сезонну працю закордоном. Їдуть працювати на підприємствах фасувальниками, токарями, вантажниками і теслярами.

Куди мігрують поляки та німці?

Безумовний лідер міграції саме молодих поляків є Англія. У Великобританії вища зарплата, багато робочих місць у сфері обслуговування і комфортні умови для оформлення посвідки на проживання, дозволу на роботу та медичної страховки. Німеччина – на другому місці серед польських трудових мігрантів. Також значна частина молодих людей їде в США, де згодом і залишається. Бельгія також одна з найбільш улюблених країн для міграції серед людей старшого віку. Тут для них знаходять роботу доглядальницями за літніми людьми й хатніми робітницями. Ще одна держава, куди їдуть на заробітки старші поляки –  це Франція. Та мігрують не лише поляки, а й німці. Понад 250 тисяч німців емігрують щороку за кордон, свідчить офіційна статистика ФРН. Перша п’ятірка країн, до яких виїжджають німці, виглядає наступним чином: Швейцарія – 16,3 відсотка; Австрія – 13,5; Великобританія – 10; Нідерланди – 8,7; Іспанія – 7,5 відсотка. До першої десятки потрапили Туреччина (7 відсотків), Франція (4,7), Японія (4,3), США (3,9) та Нова Зеландія (3,7). Тож, як бачимо зі статистики, проблема міграції, хоча й не так гостро, але постає не лише перед Україною.

Без фахівців яких спеціальностей залишилась Україна?

Далі ми наведемо далеко неповний перелік спеціалістів, яких згідно інформації на сайтах пошуку працівників, бракує в Україні: сантехніки, електрики, будівельники, столяри, перукарі, кухарі, офіціанти тощо. І проблема не лише в тому, що представники цих спеціальностей їдуть шукати роботу за кордон. Сучасна система підготовки подібних кадрів і матеріальна база навчальних закладів знаходиться у занепаді і вже давно не відповідає запитам ринку.

80% українців, які вже пропрацювали за кордоном, хочуть знову туди повернутися. І ця статистика лише підтверджує те, що ми маємо ситуацію, коли їдуть ті, кого повернути назад буде дуже важко – навіть вирівнюванням зарплат в Україні. Розмови про патріотизм, не підкріплені економічно, для них не грають жодної ролі. Плюс загальна зневіра,  що в Україні можна чесно працювати й заробляти, виштовхує на шлях заробітчанства з соціальних глибин навіть тих, хто ніколи не відрізнявся соціальною мобільністю. Єдиний позитив, який є у такому активному міграційному процесі – те, що значно знизилась частка українських заробітчан у Росії, а отже більшість набирається досвіду життя у європейській, а не пострадянській країні. Та чи повернуться вони на Батьківщину, аби застосувати його?

Comment here