Інтерв'ю

Орест Файфурка: “Люди отримають 50 – 600 тисяч гривень за перемогу у малому проєкті”

До 15 листопада триває голосування за проєкти громадського бюджету міста Львова. Проголосувати можна за один великий (загальноміський) та один малий (районний) проект. Будь-який житель міста може подати проєкт, пов’язаний з покращенням життя в місті, взяти участь у конкурсі, перемогти в голосуванні і спостерігати за тим, як його проєкт реалізують в рамках бюджету міста.

Бюджет участі – демократичний процес, який надає можливість кожному жителю брати участь в розподілі коштів місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста та голосування за них.

У програмі “Ідея міста” з Назарієм Брезіцьким на ДУЖЕ радіо, Орест Файфурка, начальник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради, розповів про всі деталі проєктів “Громадських бюджетів 2019”.

  • Коли стартували громадські проєкти та скільки років вони вже працюють?
  • Ми розпочали цю діяльність у 2016 році. Спочатку в нас було 200 проектів. Тоді участь у голосуванні взяло майже 25 тисяч львів’ян. У цьому році ми маємо зріст кількості проектів, зараз їх зареєстровано 219. Ми вже бачимо, що голосування цього року буде дуже активним тому, що вже проголосувало більше 10 тисяч львів’ян.
  • Можливо спрогнозувати кількість людей, які проголосують цьогоріч?
  • Кінцевої цифри на сьогодні, звичайно, немає, але минулого року проголосувало 68 тисяч містян. Цьогоріч сподіваємося, що буде більше і цифри це показують.
  • Кількість людей що голосують постійно зростає, з чим це пов’язано?
  • Це пов’язано з багатьма чинниками. Якщо говорити про кількість проєктів, то там у 2016 році було подано 200 проектів, а у 2017 році було подано майже 300 проектів. Натомість в 2019 році у нас було падіння цих цифр, – подано лише 159 проектів. Це пов’язано з тим, що у нас зменшилася кількість великих проєктів. Люди зрозуміли, що 3 мільйони гривень – це дуже перспективно та цікаво, але це дуже важка праця, і малі шанси на перемогу, а тому таких проектів стало суттєво менше. До того ж, люди зрозуміли, що автори-одиночки рідко перемагають, а перемагають сильні команди. У багатьох районах Львова тепер автори об’єднуються в групи і починають розробляти проєкт, який мав би кілька ідей, і відповідно, вони спільно подавали і вигравали.
  • Який відсоток поданих проєктів має шанс отримати перемогу?
  • У минулому році перемогло 54 проекти, більшість з них – малі проекти.
  • На яку суму задекларовано цьогорічну кількість проєктів?
  • Згідно положення, в нас передбачається не менше 1% від бюджету розвитку, але кожен рік депутати міської ради роблять цю цифру більшою. Цього року це 1,7% від бюджету розвитку, що становить понад 42 мільйони гривень. Проєктів подано на суттєво більшу суму, вона в рази більша.
  • Чи співпадають ідеї містян з планами міської ради?
  • Дуже часто ці ідеї співпадають. Однак є моменти, в тому, що подані проєкти мають в собі більшу ціну, ніж бюджет Львова може собі дозволити. Тому, дуже важливим є визначення пріоритетів. Громадський бюджет якраз має можливість визначити це, тому, що він показує, що саме в цей момент є актуальним для львів’ян.
  • Які характеристики потрібні для того, аби проєкт здобув перемогу?
  • Це повинна бути ідея, яка по-перше, є простою та доступною, по-друге – настільки зацікавити містян, аби вони взяли та проголосували за цей проєкт, і ще й інших агітували віддати свій голос за це.
  • Чому міська рада може відхилити проєкт?
  • Ми намагаємося спростити всі умови конкурсу для того, щоб це було просто та цікаво для людей. Разом з тим, ми розуміли, що необхідно проаналізувати проєкт на предмет того, чи можливо його реалізувати впродовж року. Відповідно, проєкти проводять первинну модерацію. Так, скажімо, було відхилено проєкт метро у Львові. Будемо реалістами, за рік за ці кошти побудувати у місті метро неможливо! Були також проєкти спортивних майданчиків, які проходили по території робочої мережі. Це також не допускається. Є речі, які в профільному управлінні враховують і не допускають до голосування такі речі.
  • Такі проєкти існують лише у Львові, чи схожі громадські проєкти є і в інших містах України?
  • Це світова практика, яка тепер є і у Львові, і в інших містах України. Нещодавно була міжнародна конференція, де Україна посіла 4 місце в Європі за громадськими бюджетами. І це той показник, який ми маємо змогу покращувати.
  • На яку суму потрібно розраховувати потенційним переможцям?
  • Люди отримають від 50 тисяч до 600 тисяч гривень за перемогу у малому проєкті, але обов’язковою умовою є те, що вони повинні бути інфраструктурними. Це може бути ремонт, це може бути благоустрій, це може бути встановлення дитячих чи спортивних майданчиків, облаштування двору та громадського простору.
  • А, наприклад, капітальний ремонт будинку може перемогти?
  • Капітальний ремонт будинку – це об’єкт, що є у власності мешканців квартир. І, відповідно, через це він не може належати до громадського бюджету.
  • Школи, театри та інші громадські місця можуть потрапити до списку бюджету?
  • Лише ті театри, які належать комунальній власності міста. Щодо шкіл, то були думки ще з самого початку цієї ініціативи виключити їх з проєктів громадського бюджету. Ми вирішили, що участь шкіл у громадських проєктах можлива, але ми поставили квоти для них. Інші проєкти, які не пов’язані з освітою та медициною, мають гарантовані 40% позицій в цьому переліку. Тобто, навіть, якщо проєкт переміг у своїй категорії, але набрав менше ніж медичні чи освітні, то він завдяки оцим квотам всеодно отримує своє фінансування. Перемогти можна виключно шляхом голосування. Все по-чесному, хто набрав більше голосів – той і переміг.
  • Який термін має реалізація проєкту?
  • Реалізація триває впродовж наступного року, і якщо минулого рок у нас були затримки з реалізацією, то цього року ми бачимо тенденцію що швидкість реалізації зростає. Станом на початок листопада 2019 року реалізовано 39 проектів з 54. По 6-ти є затримка, 8 йдуть по календарному плані. Один на жаль не буде реалізований, через законне рішення суду, адже на тій території не можна здійснювати будь-які дії.
  • Що відбувається з тими проєктами яким трохи не вистачило, аби перемогти. Чи може цей проєкт змагатись і в наступному році?
  • Так, можу. Його потрібно буде зареєструвати по-новому. Його також можуть взяти профільні виконавчі органи Львівської міської ради, крім того, автори можуть подумати над альтернативним фінансуванням проєкту. Це може бути співфінансування від інших донорів чи міжнародних організацій, а також соціально-відповідального бізнесу.

Comment here